До свята колегам
Вчителі, вчителі, в школі все життя минає (Із пісні)

Ми разом, друзі, вже багато літ.
Стрічали весни, мріяли, літали.
Так швидко облетів юнацький цвіт,
Змінились зовні та й мудріші стали.
Та тільки блиск не загасить очей,
Бо школа й учні образ наш творили.
І як забути тисячі ночей,
З яких черпали до уроків сили!
І де подіти мудрість вікову,
Що із книжок в дітей переливали?
Ми Словом надихалися високим,
Самі поетами у нім ставали.
Літа летіли, і змінився світ:
Союз Радянський канув вже у Лету.
Та все ж лишився в нас думок політ,
Ми віримо Художнику й Поету.
Є Україна, вільна й молода,
Ростуть і патріоти – сіль держави.
Гримить на Сході те страшне АТО,
І учні наші йдуть до слави.

Звичайно, рани нам наносять теж,
А чи раніше, люди, було з медом?
Та розгортаєш книгу – і живеш,
І трави п’єш, обмотуючись пледом.

Мої колеги, спокій бережіть – 
Здоров’я – компетенція вразлива.
Ви заслужили шану і любов,
А все що зверху – то осіння злива.

                  З повагою колектив 
КЗ «Полтавської ЗОШ I-III ступенів» ГРР