План роботи

школи молодого вчителя

на 2016/2017 навчальний рік

Полтавка

2016

І Вступ

Формування вчителя як творчої особистості, здатної до створення якісного нового, значущого для практичної педагогічної діяльності, - одне з найважливіших завдань сучасної науки і практики.

Сучасний учитель — це людина з високим ступенем соціальної активності й громадянської відповідальності за якість і результативність власної роботи. Їй притаманні професіоналізм, висока науково-теоретична і методична, психолого-педагогічна, теоретична і практична підготовка.

Переступаючи поріг школи, молодий спеціаліст сподівається реалізуватися в ній як фахівець. Чи підготовлений він до роботи з учнями? Як зорієнтуватися в школі? Що робити для вдосконалення навчально-виховного процесу? Врешті-решт, у кого про що запитати? Молодий педагог відчуває протиріччя між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу, методичної служби.

Робота з молодими педагогами починається вже під час їхньої першої зустрічі з адміністрацією закладу освіти. Під час цієї зустрічі педагоги-початківці в бесіді з директором та його заступниками мають отримати інформацію про школу, традиції колективу, Статут та Правила внутрішньошкільного розпорядку школи. У бесіді з молодими вчителями потрібно з'ясувати їхні нахили, бажання, інтереси, намагатися вже з цієї бесіди зробити висновок, якої допомоги потребує кожен з них, як найраціональніше використати їхні можливості.

Успішна педагогічна діяльність молодого вчителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку нададуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творчість.

Педагогічними умовами, що сприяють професійному становленню молодих учителів у школі є: створення сприятливого соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі; наявність системи педагогічного наставництва; залучення молодих спеціалістів до науково-методичної діяльності.

Мета «Школи молодого вчителя» - надати молодим вчителям методичну допомогу в розв’язанні першорядних проблем, подоланні труднощів, із якими зустрічається молодий вчитель, підтримати їхню творчу наснагу, бажання плідно працювати.

Основні завдання «Школи молодого вчителя»

поглиблення знань з теорії та методики навчання і виховання;

сприяння оволодінню молодими вчителями основних нормативних документів;

вивчення і використання у практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду;

розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків вчителів.

Основні напрямки роботи «Школи молодого вчителя»:

розширити сферу знань учителів із психолого-педагогічних основ уроку;

ознайомити їх з елементами педагогічної техніки, опанування якої дасть змогу усвідомленню здійснювати відбір необхідних і найбільш доцільних прийомів роботи учнів на уроках;

створити для вчителів таке методичне середовище, в якому їм би хотілося творити.

У школі організовано “Школу молодого вчителя”, основними завданнями якої є: надання методичної допомоги у професійному становленні молодих спеціалістів, забезпечення умов їхнього професійного зростання, удосконалення майстерності, оволодіння практичними навичками, методиками та технологіями.

Робота “Школи молодого вчителя” у 2016/2017 навчальному році буде направлена на:

вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань;

вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;

вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, волю);

вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементу будь-якого виду діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає:

мету, мотивацію, засоби, план діяльності, реалізацію плану, контроль, корекцію, рефлексію;

вивчення типів та структури сучасного уроку, основних принципів навчання, раціонального застосування методів навчання;

вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;

вивчення методів формування комунікативних умінь (усних і письмових) в умовах особистісно-зорієнтованого підходу.

Засідання І

Тема: Перші кроки педагогічної діяльності.

Людська особистість невичерпна: кожен може стати творцем, що залишає після себе слід на землі.

Василь Сухомлинський.

Знайомство з молодими вчителями.

Зміст, завдання, мета роботи школи молодого вчителя.

Нормативні документи про школу.

Вивчення та виконання навчальних планів та програм.

Практикум “Зразки документації вчителя”.

Вхідне анкетування з метою вивчення потреб і запитів молодих вчителів.

Огляд преси “Все для вчителя”, фахових журналів.

Психологічний практикум “Як забезпечити собі психологічний комфорт”.

Робота між засіданнями

Ознайомитися з методичними рекомендаціями, пам'ятками, наявними в методичному кабінеті школи

Опрацювати фахові журнали, газети.

Вивчити досвід вчителів школи, матеріали якого наявні в методичному кабінеті.

Засідання ІІ

Тема: Урок як основна форма навчально-виховного процесу.

Ви не в змозі навчити людину чому-небудь. Ви можете лише допомогти їй знайти це усередині себе.

Галілео Галілей

1. Яким має бути урок якого чекають?

2. Практикум. Відвідування уроків, самоаналіз та аналіз уроків.

3. Дидактичні вимоги до уроку.

4. Типи уроку, методи та засоби навчання.

5. Огляд методичної літератури.

Робота між засіданнями

Скласти конспект уроку до будь-якого типу.

Опрацювати молодими вчителями літератури В.Оніщук “Типи і структура уроків”, В.Короткова “Общая методика учебно-воспитательного процеса”.

Опрацювання фахових журналів та газет.

Засідання ІІІ

Тема: Оцінка — нагорода чи покарання.

Оцінювання навчальної діяльності учнів.

Практикум. Відвідування уроків. Самоаналіз та аналіз уроків.

Методика перевірки знань і вмінь учнів (консультація).

Види та форми оцінювання.

Огляд методичної літератури.

Робота між засіданнями

1. Вивчити критерії оцінювання.

2. Скласти тестові завдання для поточного та тематичного оцінювання.

3. Опрацювати методичну літературу.

Засідання ІУ

Тема: Санітарно-гігієнічні правила та норми організації навчально-виховного процесу.

Санітарно-гігієнічні фактори якості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі (консультація).

Створення здоров'язбережувального середовища в школі (семінар-практикум).

Сучасні педагогічні технології у навчанні здорового способу життя (тренінг).

Огляд методичної літератури.

Вправа

Сядьте, зсутультесь, нахиливши голову, безвільно звісивши руки і спробуйте сказати: - Я дуже сильна і впевнена у собі людина…! Не вийде.

Тепер зробіть навпаки. Станьте, гордо розправте плечі, голову підніміть вище, груди подайте вперед, потужно вдихніть і скажіть: - Я дуже слабка і невпевнена… Знову не вийде.

Якщо ж вийшло — ви вже стоїте вже у інший позі.

Правило 2. Розсіяний погляд людини, що не дивиться іншим просто у очі, шукає щось у себе під ногами - свідчення неуважності, людина не сприймає всієї необхідної інформації із зовнішнього світу. Такому легко можна стати жертвою як колег-грубіянів, так і злочинців. Прямий, незворушний погляд зазвичай є запорукою безпеки, як психологічної, так і кримінальної. Хоча, коли ви проходьте повз агресивно налаштованих людей, краще не дивитися у їхній бік.

Вправа «Вірші з партнером»

Виконується удвох. Стати навпроти один одного, встановити контакт очима й читати по черзі рядки будь - якого віршу. Збилися — починаємо спочатку. Головне — домогтися легкості все робити одночасно — тримати контакт очей, говорити свій текст, відразу ж слухати його текст, не збиватися з тексту.

Правило 3. Емоційно нестабільна, імпульсивна, уразлива людина - завжди гарна принада для агресора. Підвищена емоційність «звужує» увагу і сприйняття часу: людина «живе тут і тепер», зациклюється на ситуації, неспроможна подивитись на все зі сторони. Вона мобілізує свої внутрішні резерви на емоції, і неспроможна надати ефективного опору, оскільки або виправдовується, або кричить, або плаче. Надзвичайно важливо завжди зберігати спокій, не утягуватися в чвари і скандали.

Правило 4. Усміхнена людина видається впевненою в очах оточуючих. Усмішка - свідчення внутрішньої холоднокровності та спокою! Приязність і позитивні емоції сприяють ефективному спілкуванню.

Правило 5. Погані думки притягають погані вчинки. Отже, необхідно виявляти впевненість.

Увага! Корисно давати вихід емоціям, проте не варто зривати злість на колегах. Є тільки один спосіб гідної поведінки - впевненість. Стратегія у тому, щоб виходити з будь-яких ситуацій безконфліктно зі збереженням відчуття власної гідності. І тому необхідно використовувати чотири важливих елемента: -

не поспішати з відповіддю:

дати можливість відкрито висловити свої почуття іншому, якщо це необхідно,

спокійно показати, що ви розумієте відчуття провини і мотиви поведінки іншого

відкрито висловитися з приводу своїх почуттів у зв'язку з недостойною поведінкою на свою адресу;

запропонувати рішення, що допоможе закінчити неприємну ситуацію.

«Метод торта». Що робити, якщо вам межи очі кинули солодкий торт?

1. Вивернутися (браво, коли вийде!).

2. Впіймати весь торт ротом (покажіть такий рот!).

3. Кинути його назад (або той маленький шматочок, що від нього залишиться...).

А краще відкусити шматочок, решта - нехай летить далі.

Анкета для молодого вчителя

1. Чому Ви обрали професію вчителя?
а) подобається робота з дітьми;
б) задовольняє режим і характер роботи вчи­теля;
в) вирішальний вплив має любов до цієї спеціаль­ності;
г) є бажання здобути вищу освіту;

2. Чи хотіли б Ви перейти на іншу, не педаго­гічну роботу?
а) так;
б) ні;
в) не знаю.

3. Чи подобається Вам робота в школі?
а) так;
б) байдуже;
в) ні.

4. Що подобається Вам найбільше?
а) проведення уроків;
б) позакласна робота з предмета;
в) позакласна виховна робота;
г) робота з батьками;
ґ) методична робота;
д) робота із самоосвіти;
є) громадська діяльність.

5. Чи обрали б Ви, якби можна було повернути час, ще раз вступ у педагогічний ВНЗ?
а) так;
б) не знаю;
в) ні.

6. Що викликає у Вас найбільше труднощів у роботі ?
а) підготовка до уроків;
б) організація навчального процесу;
в) спілкування з учнями, їхніми батьками, колега­ми, адміністрацією;
г) підготовка до виховної роботи;
ґ) проведення виховних заходів;
д) організація свого часу й праці (питання НОП);
е) ведення шкільної документації;
є) аналіз своєї діяльності, внесення відповідних коректив;
ж) інше _____________________________________________________________________
 

7. Як Ви оцінюєте свою підготовку до педаго­гічної праці? (підкреслити)
а) фахову: цілком задоволений, задоволений, незадоволений;
б) з методики викладання: цілком задоволений, задоволений, незадоволений;
в) з організації спілкування: цілком задоволений, задоволений, незадоволений;
г) з виховної роботи: цілком задоволений, задово­лений, незадоволений;
ґ) із самоосвіти: цілком задоволений, задоволений, незадоволений;
д) з уміння організувати свою працю: цілком задоволений, задоволений, незадоволений;
є) інше __________________________________________________

8. Як Ви ставитеся до обраної професії?
а) задоволений цілком;
б) більше не подобається, ніж подобається;
в) байдуже;
г) більше подобається, ніж не подобається;
ґ) зовсім не подобається

11. Хто Ваш наставник? (Прізвище, ім'я, по батькові, фах)

Самоаналіз уроку вчителем.

Основні вимоги до самоаналізу: місце уроку, що розбирається, у сис­темі уроків з досліджуваної темі, обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика класу й мотивація відбору навчального матеріалу для даного уроку, психоло­гічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, вико­наних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці. Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задо­воленість або незадоволеність учителем уроком (його окремими час­тинами); заходи, намічені вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.

Пам'ятка-алгоритм для самоаналізу уроку

Який був задум уроку й чому?

• Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попе­редніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?

Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?

Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?

Чому була вибрана саме така структура уроку?

Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст ме­тодів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?

Які умови були створені для проведення уроку {навчально-ма­теріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася еко­номія часу?

Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?

Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів? Самооцінка уроку.

Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?

Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на май­бутнє?

Самоаналіз уроку

Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі; чи пов'язаний він із попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на на­ступні уроки? У чому його специфіка?

Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного класу? Які особливості учнів були враховані мною при плану­ванні уроку? Чи опиралася на діагностику загальнонавчальних спеціаль­них умінь?

Які завдання я вирішую на уроці: а) загальноосвітні; б) виховні; в) розвиваючі? Чи була забезпечена їхня комплектність? Які завдання були для мене головними, стрижневими, як ураховано в завданнях особ­ливості класу й окремих груп школярів?

Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділений час на опитування вивченого нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання (якщо урок ком­бінований)? Логічний зв'язок між різними етапами уроку.

5. На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) ро­биться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об'єкт міцного засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно й чітко, щоб діти не загубилися в обсязі другорядного?

6. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття но­вого матеріалу й чому? Чи необхідний диференційований підхід до учнів? Що покладено в основу диференціації? Що диференціювалося? Тільки обсяг, або тільки зміст, або ступінь допомоги, зробленої учнем, або все в сукупності?

Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь, нави­чок учнів? У яких формах і яких методах він здійснювався?

Як використано на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно ви­користано засоби навчання?

За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмо­сфера, у чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою? Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований вихов­ний вплив особистості вчителя?

Анкета для вивчення запитів молодих вчителів

З якими труднощами Ви стикаєтесь в процесі використання навчально-матеріальної бази кабінету?

Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

Що можна зробити для підвищення рівня роботи школи молодого вчителя? Чи допомагає вона Вам у роботі?

Які форми роботи школи Вам запам’ятались?

Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка існує в школі?

Що нового Ви дізнались під час відвідування уроків свого наставника?

Які методичні прийоми Ви опанували, які вміння вдосконалили протягом року?

Яку методичну допомогу Ви хотіли б одержати від методичного кабінету ?

Ваші пропозиції щодо роботи на наступний рік.

Анкета для визначення самоосвітнього рівня молодого вчителя

1. Над якою методичною проблемою (темою) Ви працюєте, де і як можуть бути застосовані результати вашої роботи? ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Як Ви оцінюєте інформаційно-методичне забезпечення шкільного методичного кабінету?

_____________________________________________________________________________________________

3. Яку участь Ви берете в роботі методоб’єднання в цьому навчальному році?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Що є, на Вашу думку, складниками педагогічної майстерності вчителя?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Які педагогічні здібності повинен мати сучасний вчитель в період формування нової школи?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Які основні напрямки виховання забезпечують формування національної свідомості в учневі?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. На які основні складники уроку Ви звертаєте увагу під час його аналізу?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Як вивчається вплив курсової підготовки вчителя на його фахову майстерність?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Які методи Ви використовуєте для вдосконалення сучасного уроку?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

10. Якими ознаками характеризується демократичний стиль роботи вчителя в період формування нової школи, що прийшов на заміну авторитарному?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Анкета для молодого вчителя № 1

(після першого року навчання)

Уроки кого зі своїх колег Ви відвідали?

Що Вам особливо сподобалося на цих уроках?

Скільки уроків відвідали у Вас наставники?

Яку допомогу Ви дістали від наставників?

Хто, крім наставників, допомагав Вам у підготовці до уроків?

'6. Яку методичну літературу Ви використовуєте при підготовці до уроків?

7. Які Ви відчуваєте труднощі в ході проведення уроків? Яку, на Вашу думку, допомогу слід

надати з метою покращення якості роботи?

8. Яких труднощів Ви зазнаєте при використанні наявної навчально-ма­теріальної бази? Що, на Ваш погляд, потрібно зробити для її вдоско­налення?

9. Чи задовольняє Вас розклад уроків, позакласних заходів?

10. Що можна зробити для поліпшення роботи шкільних методичних об'єднань? Чи допомагають вони Вам у роботі?

11Які загальношкільні заходи (педради, методоб'єднання, засідання психолого-педагогічного семінару, ділові, рольові ігри, школа молодого вчителя тощо) найбільше Вам запам'яталися? Чому?

12Чи задовольняє Вас система самоосвіти, підвищення кваліфікації, яка склалася в школі?

13. Що, на Ваш погляд, слід зробити для збільшення часу на самоосвіту?

14Що нового Ви дізналися за минулий навчальний рік під час відвіду­вання відкритих уроків, взаємовідвідування уроків, зокрема свого на­ставника?

15. Які методичні прийоми, на Вашу думку, Ви вдосконалили впродовж року?

16.Яку методичну допомогу Ви бажали б дістати від шкільної адміністра­ції, наставників?

17. Що необхідно зробити для полегшення індивідуальної роботи з учнями?

18.Які загальноосвітні заходи для учнів вам найбільше сподобалися і бу­ли, на Вашу думку, найефективнішими? Чому?

19. Що Ви думаєте про психологічний клімат у педагогічному колективі?

Типи уроків за Онищуком

Урок засвоєння нових знань

Урок формування умінь та навичок.

Урок застосування знань, умінь та навичок.

Урок узагальнення і систематизації знань, умінь та навичок.

Урок перевірки, оцінки, корекції знань, умінь і навичок.

Комбінований урок.

Структура уроків

Урок засвоєння нових знань

Перевірка д/з. Актуалізація опорних знань.

Тема, мета, завдання уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

Осмислення зв’язків і залежностей.

Узагальнення і систематизація вивченого. Первинне застосування знань.

Підсумки, оцінювання д/з.

Урок формування умінь та навичок

Вивчення нового матеріалу. (вступні вправи, мотиваційні, пізнавальні вправи).

Первинне застосування знань на практиці (пробні вправи).

3. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи).

Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи).

Підсумки, оцінювання, д/з.

Урок застосування знань, умінь та навичок

Перевірка д/з (усна або письмова).

Актуалізація, корекція опорних знань.

Мотивація, тема, мета, завдання уроку.

Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.

Самостійне виконання завдань під контролем і за допомогою вчителя.

Підсумки уроку, оцінки. д/з.

Урок узагальнення і систематизації знань, умінь та навичок.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

2. Відтворення і узагальнення понять і засвоєнні відповідно їм системи знань.

3. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.

Підсумки, оцінки, д/з.

Урок перевірки, оцінки, корекції знань, умінь і навичок.

Повідомлення теми, мети уроку.

Перевірка фактичного матеріалу і основних понять.

Перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.

Застосування учнями знань у стандартних і змінених ситуаціях.

Збір виконаних робіт. Перевірка, аналіз. Оцінка.

Підсумки, д/з.

Комбінований урок

Перевірка д/з практичного характеру.

Перевірка раніше засвоєних знань.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Сприймання, узагальнення і систематизація знань.

Підсумки, оцінки, д/з.

до сучасного уроку

І. Дидактичні вимоги до сучасного уроку

1. Чітке формулювання освітніх завдань в цілому і його складових елементів, їхній зв'язок з розвиваючими і виховними завданнями.

2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до вимог навчальної програми і цілей уроку, з урахуванням рівня підготовки й підготовленості учнів.

3. Прогнозування рівня засвоєння учнями наукових знань, сформованості умінь і навичок як на уроці, так і на окремих його етапах.

4. Вибір найраціональніших, оптимальних методів, прийомів і засобів навчання, стимулювання і контролю. Вибір форм організації, що забезпечує максимальну самостійність у навчанні учнів.

5. Реалізація на уроці всіх дидактичних принципів.

6. Створення умов для успішного навчання учнів.

II. Психологічні вимоги до уроку

1.Психологічна мета уроку:

1) Проектування розвитку учнів у межах вивчення конкретного навчального предмета і конкретного уроку.

2) Врахування у цільовій настанові уроку психологічної задачі вивчення теми і результатів, досягнутих у попередній роботі.

3) Передбачення окремих засобів психолого-педагогічного впливу, методичних прийомів, що забезпечують розвиток учнів.

2.Стиль уроку:

1)Визначення змісту і структури уроку відповідно до принципів розвиваючого
навчання:

* співвідношення навантаження на пам'ять учнів і їхнє мислення;

* визначення обсягу відтворюючої і творчої діяльності;

* планування засвоєння знань у готовому вигляді (зі слів учителя, з підручника, посібника) і в процесі самостійного пошуку;

* виконання вчителем і учнями проблемно-евристичного навчання (хто ставить проблему, формулює її, хто вирішує);

* облік контролю, аналізу й оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, а також взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

* співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарі, що викликають позитивні почуття в зв'язку з проблемною роботою, установки, що стимулюють інтерес, вольові зусилля до подолання труднощів) і примусу (нагадування про оцінку, різкі зауваження, нотації).

2)Особливості самоорганізації вчителя:

* підготовленість до уроку — головне усвідомлення психологічної мети і внутрішня готовність до її здійснення;

* робоче самопочуття на початку уроку й у ході його (зібраність, співнастроєність з темою і психологічною метою уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці);

* педагогічний такт (випадки прояву);

* психологічний клімат на уроці (підтримка атмосфери радісного, щирого спілкування, діловий контакт і т. ін.);

3. Організація пізнавальної діяльності учнів:

1) Визначення заходів для забезпечення умов продуктивної роботи, мислення й уяви учнів:

* планування шляхів сприйняття учнями досліджуваних об'єктів і явищ, їхнього осмислення;

* використання установок у формі переконання;

* планування умов стійкої уваги і зосередженості учнів;

* вправи.

2) Організація діяльності мислення й уваги учнів у процесі формування нових знань і умінь:

* визначення рівня сформованості знань і умінь в учнів (на рівні конкретно-почуттєвих уявлень, понять, що узагальнюють образи, «відкриття», висновки);

* опора на психологічні закономірності формування уявлень, понять,
рівнів розуміння, створення нових образів під час організації розумової
діяльності й уяви учнів;

* планування прийомів і форм роботи, що забезпечують активність і самостійність мислення учнів (система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного вирішення задач, використання задач з відсутніми і зайвими даними, організація інтелектуальних утруднень в ході самостійних робіт, ускладнення завдань з метою розвитку пізнавальної самостійності учнів); керівництво підвищенням рівня розуміння (від описового, порівняльного, пояснювального до узагальнюючого, оцінного, проблемного) і формуванням умінь міркувати й робити висновки;

* використання різних видів творчих робіт учнів (пояснення мети роботи, умов її виконання, навчання добору і систематизації матеріалу, а також обробці результатів і оформлення роботи).

3) Закріплення результатів роботи:

* формування навичок шляхом вправ;

* навчання перенесенню раніше засвоєних умінь і навичок на нові умови роботи, попередження механічного перенесення.

4. Організованість учнів:

1) Ставлення учнів до навчання, їхня самоорганізація і рівень розумового розвитку.

2) Урахування рівня навченості під час визначення сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи учнів на уроці.

5. Врахування вікових особливостей учнів:

1) Планування уроку відповідно до індивідуальних і вікових особливостей учнів.

2) Проведення уроку з урахуванням сильних і слабких учнів.

3) Диференційований підхід до сильних і слабких учнів.

III. Гігієнічні вимоги до уроку

1. Температурний режим.

2. Фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання і т. п.).

3. Освітлення.

4. Попередження втоми і перевтоми.

5. Чергування видів діяльності (зміна слухання, виконання обчислювальних, графічних і практичних робіт).

6. Своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок.

7. Дотримання правильної робочої пози учня.

8. Відповідність росту школяра класних меблів.

IV. до техніки проведення уроку

1. Урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання і виховувати потребу в знаннях.

2. Темп і ритм повинні бути оптимальними, дії вчителя й учнів — завершеними.

3. Необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці, необхідно дотримуватися педагогічного такту і педагогічного оптимізму.

4. Повинна домінувати атмосфера доброзичливості й активної творчої праці.

5. Варто змінювати види діяльності учнів, оптимально сполучати різні методи й прийоми навчання відповідно до рівня працездатності учнів залежно від дня тижня, порядкового номера уроку, навчальної дисципліни, типу і виду уроку.

6. Потрібно забезпечити дотримання єдиного орфографічного режиму школи.

7. Учитель повинний забезпечити активне навчання кожного школяра.


Отже, психолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уро­ку зводяться до дотримання таких узагальнених положень:

1) Точне і творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку і його місце в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2) Врахування реальних навчальних можливостей різних класів або груп, цілеспрямована ліквідація прогалин в знаннях.

3)Обміркування та вирішення в єдності завдань освіти, виховання, психологічного розвитку.

4)Вибір раціональної структури та темпу проведення уроку, які забезпечують вирішення поставлених завдань і продуктивне використання часу уроку: «Цілі визначають тип уроку. Тип уроку визначає його структуру, структура — розподіл часу на різних етапах».

5)Забезпечення практичної і профорієнтаційної спрямованості навчального процесу, створення реальних можливостей щодо використання учнями знань, умінь, навичок, які вони отримали, з метою попередження формального засвоєння теорії.

6)Концентрація уваги учнів на важливих наукових поняттях, висновках, правилах, світоглядних і виховних ідеях; виділення об'єкта міцного засвоєння. Зв'язок змісту уроку з життям, з практикою і особистим життєвим досвідом учня; використання міжпредметних зв'язків з метою формування цілісної наукової картини світу в інтересах економії часу.

7)Розширення арсеналу вибору методів переважно за рахунок активних, інтенсивних методів; використання на уроці оптимального поєднання різних методів.

8)Поєднання колективної форми роботи з груповими та індивідуальними.

9)Здійснення на основі діагностики навчальних можливостей диференційованого підходу до учнів з акцентом на надання диференційованої допомоги учням з різним рівнем підготовки з предмета.

10)Формування у всіх учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

11)Спілкування з учнями на основі поєднання вимогливості з повагою до особистості.

12) Розвиток кабінетної системи навчання відповідно до вимог науково-технічного процесу: цілевідповідність, раціональне і комплексне використання різних засобів навчання (підручників, наочних посібників, ТЗН, засобів інформації, EOT).

13)Удосконалення сприятливих для роботи гігієнічних та естетичних умов.

14)Визначення змісту і обсягу домашніх завдань з урахуванням часу, який необхідний на їх підготовку; якщо необхідно, коментувати методики їх виконання, намагатися, щоб навчання здійснювалося на самому уроці, а обсяг домашнього завдання скорочувався (там, де це можливо).

15) Чітке дослідження задуму і одночасна готовність гнучко перебудувати його хід при зміні навчальної ситуації, вміння переходити до реалізації запасних методичних варіантів.

16) Виявлення в ході самоаналізу результатів навчання, виховання, розвитку, які отримали на уроці; порівняння їх з поставленими учителем завданнями, знаходження важливих причин недоліків і успіхів; урахування результатів самоаналізу при плануванні наступних уроків.

Види та форми контролю.

Систематичність контролю реалізується в таких його видах:

1. Поточний контроль,здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певного навчального матеріалу. Домінуючою функцією цього виду контролю є функція зворотного зв’язку.

2. Рубіжний контроль проводиться після закінчення роботи над темою, в кінці чверті, року. На перший план виступає оціночна функція контролю.

3. Підсумковий контроль проводиться після завершення відповідного ступеня навчання іноземної мови, має на меті возначення та оцінювання рівня навчальних досягнень учнів по завершенні певного етапу. Відповідно, його функцією є оціночна функція.

За формою організації контроль може бути індивідуальним або фронтальним /груповим;

за характером оформлення відповіді–усним або письмовим;

Контроль з боку вчителя здійснюється під час проведення уроку і має на меті корекцію помилок учня.

Контроль з боку учня реалізується у формі взаємоконтролю, самоконтролю і самокорекції.

Критеріями оцінки відповідей учнів є якісні та кількісні показники володіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

Продуктивні види МД. Якісні показики:

-відповідність висловлювання темі, ситуації;

- повнота відображення теми, ситуації;

- рівень і характеристика імпровізації у формулюванні висловлювань;

- правильність використання мовних засобів;

- різноманітність мовних засобів.

Кількісні показники:

- обсяг

- швидкість

Рецептивні види МД. Якісні показники:

- ступінь розуміння (загальне, повне, детальне)

Кількісні показники:

- тривалість звучання тексту;

- темп мовлення

Тестовий контроль.

Тестування э ефективним засобом контролю у навчанні. Тестовий контроль (тестування)означає використання і проведення тексту.

Основними показниками якості тесту є валідність, надійність, диференційна здатність, практичність та економічність.

Валідність –характеристика тесту, яка показує, що саме вимірює тест і наскільки ефективно вона це вимірює (придатність тесту для визначення рівня володіння певними навичками та вміннями).

Надійність тесту визначається стабільністю його функції (дає однакові результати при повторному застосуванні).

Диференційна здатність –здатність тесту виявляти встигаючих і невстигаючих тестованих.

Практичність – доступність та посильність тесту і змісту тестових завдань; б)простота організації проведення тестування; простота перевірки відповідей і визначення результатів.

Економічність –мінімальні витрати часу, зусиль і коштів на підготовку тесту від планування до видання.

Тестовим завданням є мінімальна одиниця тесту, яка передбачає певну вербальну чи невербальну реакцію тестованого.

Очікувана відповідь може бути вербальною або невербальною.

Виділяють два основні типи очікуваної вербальної відповіді: вибіркову та конструйовану.

За місцем у навчальному процесі розглядають такі види контролю:

– попередній – перед вивченням нового матеріалу для виявлення якості опорних знань, умінь і навичок;

– поточний – в процесі вивчення нового матеріалу для виявлення якості засвоєння учнями знань і умінь з метою їх корекції;

– тематичний – після вивчення теми;

– підсумковий – наприкінці навчальної четверті, півріччя, року, при закінченні курсу;

– періодичний – здійснюється дирекцією школи або органами освіти за окремим планом.

Взаємоконтроль – взаємна перевірка учнями усних, письмових та інших завдань.

Самоконтроль – самостійна перевірка та оцінювання завдань учнями.

Рейтинговий контроль – оцінювання виконання учнями різного характеру завдань у залікових одиницях, виявлення підсумкової оцінки як суми залікових одиниць, визначення рейтингу кожного учня за кількістю набраних балів.

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів здійснюється у таких формах:

– фронтальна (фронтальне опитування) – система питань до всього класу;

– групова – використовується у тих випадках, коли перевіряється виконання групового завдання;

– індивідуальна (індивідуальне опитування) – ґрунтовне ознайомлення із знаннями, уміннями і навичками одного учня; при індивідуальному опитуванні вчитель концентрує свою увагу на учневі, який відповідає;

– комбінована (ущільнене опитування) – поєднання фронтального опитування з індивідуальним: кілька учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки чи на місцях, з рештою проводиться фронтальне опитування.

Методи контролю і самоконтролю дають можливість перевірити рівень засвоєння учнями знань, сформованості вмінь і навичок.

Методи усного контролю включають: індивідуальне опитування, залік, екзамен, програмований контроль, усний самоконтроль.

Методи письмового контролю – це контрольні роботи, твори, диктанти, письмові заліки й екзамени, тестовий контроль, письмовий самоконтроль.

Методи лабораторного контролю застосовуються для перевірки вмінь користуватися приладами, проводити досліди, розв'язувати експериментальні задачі.

Машинний контроль передбачає виконання програмованих завдань на комп'ютері.